Аналіз написання вступу

1995 Jon Claerbout

Ця робота публікується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.

Анотація:

Зазвичай це запрошення складається з трьох частин (1) огляд, (2) твердження та (3) основна частина. У твердженні автор має сказати, чому основна частина статті є гідним продовженням її теоретичного огляду. Особисті займенники слід використовувати у твердженні та скрізь, де автор висловлює судження, думку чи вибір. 

ВСТУП

Протягом багатьох років я брав участь у читацьких комітетах більш ніж ста докторських дисертацій. Крім того, звіти Стенфордського дослідницького проєкту (SEP) містять близько шістдесяти доповідей на рік; і я формально відповідаю за їхню презентабельність. За всю цю діяльність бачив багато поганих анотацій; і в кожному випадку я позбавляв себе й автора багатьох труднощів, звертаючись до короткої статті "Аналіз анотації" Ландеса [1966], яка була доступна авторам-початківцям SEG. Я тепер рідко переписую анотації авторів – зазвичай достатньо, щоб вони прочитали статтю Ландеса та переписали її самі. Анотацію самого Ландеса варто процитувати: 

Анотація має величезне значення, оскільки її читають у 10-500 разів більше людей, ніж слухають чи читають усю статтю. Вона не має бути простим перерахуванням розглянутих тем. Такі висловлювання, як "обговорюється" та "описується", ніколи не повинні застосовуватися! Анотація має бути стислим та концентрованим описом основної інформації про те, що міститься у статті. 

Вступи також нелегко писати. Я радий повідомити, що за останні роки я розробив формулу для написання вступу. У цій статті я відкриваю свою формулу та сподіваюся зменшити потребу в індивідуальному навчанні. Можливо, ви зможете написати хороший вступ, не дотримуючись моєї формули, але якщо у вас виникли проблеми зі створенням вступу, який би сподобався іншим людям, і ви хотіли б закінчити роботу і зайнятися своїм життям, тоді я пропоную вам дотримуватися моєї формули. 

Спочатку я опишу три основні частини вступу, а потім дам вам кілька порад щодо спільної організації. Ви зрозумієте, чому вступ так важко писати, коли зрозумієте, як він залежить від цього найнезручнішого зі всіх слів - "я".

СТРУКТУРА ВСТУПУ

Моя формула для написання вступу – це послідовність із трьох частин. Це (1) огляд, (2) твердження та (3) основна частина.

Огляд

Оберіть приблизно 3-10 робіт, які стануть основою для вашого дослідження, і розкажіть що-небудь про кожну з них. Ви можете перефразувати пару речень з кожної анотації. Огляд не повинен бути теоретичним оглядом, починаючи з Ньютона чи Декарта. Намагайтеся знайти кілька робіт ваших товаришів по роботі, вашого наукового керівника, ваших попередників або інших колег. Можливо, ви знайдете когось, хто зможе дати вам корисну критику! 

Будь-яка людина може дотримуватись цих інструкцій і написати огляд, який виглядатиме презентабельно. Тут потрібні розум і майстерність, щоб організувати огляд так, щоб він підводив до чогось, а саме до вашого твердження.

Твердження

Найважливіша частина вступу знаходиться у середині. Це твердження. У ній ви стверджуєте, що ваша робота є гідним продовженням огляду, який ви щойно написали. Якщо хтось говорить, що ваша робота "немотивована", він не ображає вашу гідність; це просто означає, що він не може знайти ваше твердження.

У своєму твердженні ви повинні використовувати особистий займенник "я" (або "ми", якщо ви не є єдиним автором). Слово "я" говорить людям, де закінчуються загальноприйняті знання та починаються ваші ідеї. Якщо ви пишете докторську дисертацію або статтю для журналу, що рецензується, то ви повинні зробити новий внесок в наявні знання. Ваша стаття не буде прийнята без твердження, що ідентифікується.

Основна частина

Основну частину можна знайти наприкінці багатьох вступів. У ній коротко викладається те, що ви показуватимете читачеві під час роботи над статтею. Ваша основна частина буде нудною, якщо вона є просто перерахуванням тем, які ви висвітлюватимете. В основному слід розповісти про те, як ваша стаття працює над виконанням вашого твердження. Таким чином, ваша основна частина має прояснити ваше твердження.

Основна частина не настільки важлива, як огляд та твердження. Висловлюйтесь коротко.

Іноді вам пощастить писати про щось, де деякі висновки можна зробити у вигляді простих тверджень. Якщо це так, опишіть їх заздалегідь, одразу після основної частини. Ви ж не намагаєтесь написати таємницю! Набагато більше людей почнуть читати вашу статтю, ніж закінчать. Мотивуйте їх дочитати до кінця! На жаль, у багатьох технічних статтях неможливо зробити висновки одразу.

ПІСЛЯ ВСТУПУ

Звісно, ви хочете, щоб люди читали й далі після вашого вступу. Тому ретельно продумайте порядок викладу матеріалу та манеру спілкування. (Зверніть увагу, що цей маленький абзац є невеликою анотацією того, що буде далі). 

Ви можете використовувати особисті займенники та в інших місцях вашої роботи. Як правило, особистий займенник слід використовувати щоразу, коли ви висловлюєте свою думку або виносите судження. Ще один випадок використання "я" - коли йдеться про простий вибір. Наприклад, "Для перевірки теорії я відібрав деякі дані", або "Для вивчення теорії я склав рівняння", або "Для оцінки теорії я зробив кілька синтетичних сейсмограм". 

Незалежно від того, чи тверді ваші ідеї, як скеля, чи спекулятивні, як хмари, вам потрібні займенники першої особи. Якщо ваші ідеї є спекулятивними, займенники означають відмову від відповідальності. Там, де ваші ідеї тверді, займенники сигналізують про те, що ви можете бути гідно оцінені. Коли ваші друзі побачать ваші особисті займенники, вони знатимуть, куди їм слід звертатися зі своїми запитаннями та пропозиціями. 

Хороші наукові роботи містять різні твердження - від стародавніх аксіом і загальновідомих знань до здогадів і відвертих припущень. Це вина автора, якщо випадковий читач неспроможний відрізнити ці типи тверджень. Особисті займенники - добрі слова, що допомагають чітко розмежувати ці поняття. Інші добрі слова для цієї мети - "повинен, міг, міг би, можливо, здатний, можу, є, робить, ...". Використовуйте їх усі та вибирайте найкращі для кожної мети. 

Деякі редактори наукових статей механічно вводять особистий займенник "я", щоб уникнути пасивного відмінка. Я з ними не згоден. Наприклад, такі редактори змінять ваші слова "Підставлення рівняння (1) до рівняння (2) дає..." на слова "Підставляючи рівняння (1) до рівняння (2), я виявив...". Перше формулювання констатує простий факт, а друге натякає на те, що хтось може отримати інший результат.

Порядок викладу матеріалу

У моїх роботах часто описуються процеси. Я вважаю, що найкраще спочатку описати входи, потім – виходи, і в останню чергу – сам процес. Нелогічно описувати результат до процесу, що його створює, але такий нелогічний підхід допомагає людям зрозуміти, в якому напрямку я рухаюся і чому роблю те, що роблю. 

Ви можете написати свою статтю так, щоб кожна частина опиралася на попередні. Як і в аксіоматичному підході до геометрії, ви можете відмовитись посилатися на те, що ще не доведено. Але замість того, щоб писати статтю в такий спосіб, краще максимізувати аудиторію читачів. Більше людей почнуть читати вашу статтю, ніж дійдуть до кінця. Намагайтеся викладати результати перед тим, як ви їх доведете. Відкладіть складні висновки та відступи до кінця. Складні математичні обчислення, особливо якщо вони є другорядними для вашої основної тези, слід відкласти в додатки.

Багатослівні конструкції позбавляють прозу сили, - Аллен Матусов.

Що є основним, а що другорядним?

У своїй роботі ви, можливо, захочете додати відступи, можливі варіанти застосування тощо. Це добре. Але не забудьте вмістити також  формулювання, що визначає їх як вторинні. Якщо ви цього не зробите, деякі люди пропустять вашу головну думку і будуть обговорювати ці другорядні питання. 

Письмова англійська як друга мова 

Що таке передмова?

Технічний документ рідко має передмову, тому що у передмові описується сам документ без опису змісту матеріалу. Наприклад, якби я зробив передмову до цієї статті, в ній говорилося б, що ця стаття раніше з'явилася у звіті Стенфордського дослідницького проєкту.

Вступ до промови

Вступ до промови значно відрізняється від вступу до технічної статті. 

ВИСНОВОК

Ця коротка стаття не є типовою технічною статтею, але ви, можливо, захочете зазирнути в мій вступ, щоб зрозуміти, чи я дотримуюся своїх власних порад.